понеділок, 8 серпня 2022 р.

Сергій Гитченко, Голова Ради юристів України, Адвокат, Директор Юридичної компанії "Закон Слова" та Світлана Гитченко, Заступник Голови Ради юристів України, Заступник Директора і Юрист Юридичної компанії "Закон Слова" з травня 2022 року є юристами і членами Комітету підтримки Українців Американської Торгово-Промислової Палати в Люксембурзі / Serhii Hytchenko, Chairman of the Council of Lawyers of Ukraine, Advocat, Director of the Law Company "Law of the Word" and Svitlana Hytchenko, Deputy Chairman of the Council of Lawyers of Ukraine, Deputy Director and Lawyer of the Law Company "Law of the Word" since May 2022 are lawyers and members of the Ukrainian Relocation and Support Initiative (URSI) Committee at American Chamber of Commerce in Luxembourg

Сергій Гитченко, Голова Ради юристів України, Адвокат, Директор Юридичної компанії "Закон Слова" та Світлана Гитченко, Заступник Голови Ради юристів України,  Заступник Директора і Юрист Юридичної компанії "Закон Слова" з травня 2022 року є юристами і членами Комітету підтримки Українців Американської Торгово-Промислової Палати в Люксембурзі https://www.amcham.lu/about-us/committees/#1592221512942-936d35bd-a03a 

Serhii Hytchenko, Chairman of the Council of Lawyers of Ukraine, Advocat, Director of the Law Company "Law of the Word" and Svitlana HytchenkoDeputy Chairman of the Council of Lawyers of UkraineDeputy Director and Lawyer of the Law Company "Law of the Word" since May 2022 are lawyers and members of the Ukrainian Relocation and Support Initiative (URSI) Committee at American Chamber of Commerce in Luxembourg https://www.amcham.lu/about-us/committees/#1592221512942-936d35bd-a03a 

пʼятницю, 15 січня 2021 р.

14.01.2021 року апеляційний суд задовольнив апеляційну скаргу, підготовлену Гитченко Сергієм Олексійовичем Головою Ради юристів України, директором ТОВ "Юридична компанія "Закон Слова", тел.+380935814217, zakonslova@ukr.net Знайомтесь з Постановою Апеляційного Суду

   14.01.2021 року апеляційний суд задовольнив апеляційну скаргу, підготовлену Гитченком Сергієм Олексійовичем  Головою Ради юристів України, директором ТОВ "Юридична компанія "Закон Слова", тел.+380935814217, zakonslova@ukr.net
      Постановою від 14.01.2021 Восьмий Апеляційний Адміністративний Суд скасував ухвалу місцевого суду (якою неправомірно по Львівськи цікаво було повернено позов), та направив у Львівський окружний адміністративний суд для розгляду адміністративний позов, підготовлений директором ТОВ "Юридична компанія "Закон Слова"  Гитченко С.О.

Господь да благословить 
Суддів Восьмого Апеляційного Адміністративного Суду 
головуючого суддю - Іщук Л. П., суддів – Обрізка І. М., Онишкевича Т. В.! Божого здоров'я Вам шановні!


Знайомтесь з текстом Постанови від 14.01.2021:


ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 січня 2021 року

Львів

Справа № 380/9037/20

пров. № А/857/14988/20

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді - Іщук Л. П.,

суддів – Обрізка І. М., Онишкевича Т. В.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Ременюка Миколи Володимировича на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 26 жовтня 2020 року про повернення позовної заяви, постановлену головуючим суддею Мричко Н. І. у м. Львові, у справі за адміністративним позовом Ременюка Миколи Володимировича до Стрийського міськрайонного відділу Державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) про скасування запису про обтяження,

                                                        В С Т А Н О В И В:

Ременюк М. В. звернувся в суд із адміністративним позовом до Стрийського міськрайонного відділу Державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів), в якому просить скасувати запис про обтяження  387513 (спеціальний розділ), внесений 19.03.2013 в Державному реєстрі речових прав та їх обтяжень на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 987403 від 19.03.2013, яким накладено заборону на все його нерухоме майно.

Ухвалою судді Львівського окружного адміністративного суду від 26.10.2020 позовну заяву повернуто позивачу у зв’язку з тим, що додана до апеляційної скарги копія довіреності не є документом, що посвідчує повноваження Гитченка С. О. на підписання апеляційної скарги, оскільки не засвідчена у визначеному законом порядку.

Не погодившись із ухвалою судді суду першої інстанції, Ременюк М. В. подав апеляційну скаргу, в якій, з покликанням на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просить ухвалу скасувати та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що суд першої інстанції, вирішуючи питання про відкриття провадження по справі, безпідставно не врахував, що до позовної заяви в підтвердження повноважень адвоката Гитченка С. О. на представництво інтересів позивача додано копію довіреності, яка засвідчена у встановленому порядку, та зазначено про наявність у нього оригіналу такого документа. Зазначає, що повернення позовної заяви у зв`язку з непідтвердженням повноважень представника, яким засвідчено копію довіреності, є проявом зайвого формалізму.

Оскільки апеляційну скаргу подано на ухвалу суду першої інстанції про повернення позовної заяви, апеляційний суд відповідно до вимог частини другої статті 312 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України) розглядає справу в порядку письмового провадження.

Заслухавши доповідь головуючого судді, проаналізувавши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, суд вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити з таких підстав.

Відповідно до частини першої статті 55 КАС України сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.

Згідно з частиною першою статті 57 КАС України представником у суді може бути адвокат або законний представник.

Частиною другою статті 59 КАС України передбачено, що повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені довіреністю фізичної або юридичної особи, зокрема, довіреність фізичної особи повинна бути посвідчена нотаріально або, у визначених законом випадках, іншою особою.

Частини п’ята і шоста статті 59 КАС України встановлюють:

- відповідність копії документа, що підтверджує повноваження представника, оригіналу може бути засвідчена підписом судді;

- оригінали документів, зазначених у цій статті, копії з них, засвідчені суддею, або копії з них, засвідчені у визначеному законом порядку, приєднуються до матеріалів справи.

У разі подання представником до суду заяви, скарги, клопотання він додає довіреність або інший документ, що посвідчує його повноваження, якщо в справі немає підтвердження такого повноваження на момент подання відповідної заяви, скарги, клопотання (частина восьма статті 59 КАС України).

Статтею 60 КАС України передбачено, що представник, який має повноваження на ведення справи в суді, здійснює від імені особи, яку він представляє, її процесуальні права та обов`язки. Обмеження повноважень представника на вчинення певної процесуальної дії мають бути застережені у виданій йому довіреності або ордері (частини перша, друга цієї статті).

Згідно з частиною третьою статті 244 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) довіреність - це письмовий документ, що видається довірителем представнику для засвідчення його повноважень перед третіми особами в процесі здійснення представництва.

Положення статті 238 ЦК України передбачають, що представник може бути уповноважений на вчинення лише тих правочинів, право на вчинення яких має особа, яку він представляє. Представник не може вчиняти правочин, який відповідно до його змісту може бути вчинений лише особисто тією особою, яку він представляє. Представник не може вчиняти правочин від імені особи, яку він представляє, у своїх інтересах або в інтересах іншої особи, представником якої він одночасно є, за винятком комерційного представництва, а також щодо інших осіб, встановлених законом.

Аналіз викладених правових норм дає підстави для висновку, що відповідність копії документа, що підтверджує повноваження представника, оригіналу може бути засвідчена підписом судді або у визначеному законом порядку.

Законодавством не встановлено жодних обмежень щодо зазначення у змісті довіреності посилання на уповноваження представника на засвідчення копій документів, у тому числі й довіреності, а також щодо подання таких копій до будь-якого підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, державних органів, суду.

У разі коли до адміністративного суду звертається представник фізичної особи, закон не встановлює обов`язок засвідчення копії довіреності на представництво нотаріусом або фізичною особою, що видала довіреність.

Така правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.12.2019 у справі №826/5500/18, в якій також зазначено, що трактування положень статті 59 КАС України у протилежному аспекті, є неправомірним обмеженням права на доступ до правосуддя. Наведене випливає і з практичної реалізації нотаріального посвідчення копій довіреності та (або) посвідчення копій довіреності особою, що її видала, пов`язаної із настанням збитків матеріального характеру, часовими затратами та ін. Таке неправомірне обмеження права на доступ до суду є надмірним формалізмом.

Також Велика Палата Верховного Суду наголосила на тому, що під час вирішення питання відповідності копії документа, що підтверджує повноваження представника, вимогам статті 59 КАС України, зокрема при визнанні копії довіреності такою, що є засвідченою у визначеному законом порядку, слід уникати зайвого формалізму, як-от констатація відсутності в матеріалах заяви (скарги) копії посадової інструкції особи, яка засвідчила копію відповідного документа, відсутність у довіреності вказівки на повноваження представника на засвідчення копії довіреності тощо.

Крім того, зазначила, що повернення заяв (скарг) за наявності процесуальної можливості пересвідчитись у наявності в особи повноважень на представництво під час розгляду справи (скарги) ставить під загрозу дотримання завдань адміністративного судочинства, закріплених у частині першій статті 2 КАС України, а також дотримання учасниками справи строків звернення до суду та оскарження судових рішень.

Як встановлено з матеріалів справи, позовна заява Ременюка М. В. була подана за підписом адвоката Гитченка С. О., на підтвердження повноважень якого додана копія нотаріально посвідченої довіреності, яку засвідчив адвокат Гитченко С. О., із зазначенням про наявність в нього оригіналу такої.

Так, повертаючи позовну заяву суд першої інстанції зазначив, що до позовної заяви додано копію довіреності не засвідченої нотаріально, а особисто Гитченком С. О.

Водночас, згідно з матеріалами справи, довіреність від 12.08.2020 НОІ 606188 посвідчена приватним нотаріусом Баглай Н. Б., зокрема, на представництво Гитченком С. О. інтересів Ременюка М. В. в будь-яких судах першої, апеляційної та касаційної інстанцій з усіма правами, які надані законодавством позивачу, відповідачу з правом підписання і подання заяв, клопотань, позовів

Додана до позовної заяви копія цієї довіреності засвідчена безпосередньо Гитченком С. О. із зазначенням слів "Згідно з оригіналом", особистого підпису, його ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії.

Таким чином, з огляду на наведений зміст довіреності, наявна в матеріалах справи її копія підтверджувала повноваження Гитченка С. О. як представника Ременюка М. В. на подання позовної заяви, а неприйняття її судом першої інстанції у зв`язку з ненаданням копії довіреності, засвідченої нотаріально, є безпідставним.

З огляду на викладене, суд першої інстанції не врахував вказані вище обставини і дійшов помилкового висновку про підписання позовної заяви особою, яка не має такого права, а відтак і про наявність підстав для повернення цієї заяви на підставі пункту 3 частини четвертої статті 169 КАС України, що призвело до постановлення незаконної ухвали, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.

За наведених обставин, апеляційний суд вважає, що судом першої інстанції порушено норми процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання щодо відкриття провадження у справі, і відповідно до повноважень суду апеляційної інстанції, наданих статтею 320 Кодексу адміністративного судочинства України, є підставою для скасування оскаржуваної ухвали та направлення справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Керуючись статтями 241, 243, 312, 320, 321, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України,

                                                     П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Ременюка Миколи Володимировича задовольнити.

Ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 26 жовтня 2020 року про повернення позовної заяви у справі № 380/9037/20 скасувати, справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя


Л. П. Іщук

судді


І. М. Обрізко

Т. В. Онишкевич

Повне судове рішення складено 14.01.2021

середу, 7 жовтня 2020 р.

Продовжено мораторій до 21.04.2021. Президент Володимир Зеленський підписав Закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо мораторію на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» № 895-ІХ, який ВР ухвалила 16 вересня

 

Глава держави підписав закон про продовження мораторію на стягнення заставленого майна за кредитами в іноземній валюті

6 жовтня 2020 року - 13:22

Президент Володимир Зеленський підписав Закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо мораторію на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» № 895-ІХ, який Верховна Рада ухвалила 16 вересня.

Документом продовжується до 21 квітня 2021 року дія мораторію на стягнення зазначеного майна громадян України та встановлюється заборона на примусове стягнення майна (майнових прав), якщо воно використовується як місце постійного проживання позичальника або є об'єктом незавершеного житлового будівництва.

Мораторій продовжено з огляду на ситуацію, у яку потрапили позичальники через знецінення національної валюти з 2008 року, та, як наслідок, неможливість сплачувати кредити в іноземній валюті за поточним валютним курсом.

Також встановлюється заборона на примусове стягнення іншого майна (майнових прав) за договорами іпотеки з осіб, які мають зобов'язання за кредитами, наданими їм в іноземній валюті, та заборона кредитним установам відступати на користь іншої особи свої права вимоги до позичальника.

Закон сприятиме захисту майнових прав громадян з огляду на погіршення їхнього фінансового становища через спалах коронавірусної хвороби та запровадження у зв’язку з цим обмежувальних заходів. Документ надасть підтримку громадянам України, які мають невиконані зобов'язання за кредитними договорами в іноземній валюті.

Інформаційне джерело: https://www.president.gov.ua/news/glava-derzhavi-pidpisav-zakon-pro-prodovzhennya-moratoriyu-n-64297

суботу, 4 квітня 2020 р.

2 квітня 2020 року, набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв’язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» (№540-IX від 30 березня 2020 року, зокрема Кодекс адміністративного судочинства України, Господарський, Кримінальний та Цивільний процесуальні кодекси України були доповнені положеннями щодо особливостей розгляду справ в умовах запровадження карантинних заходів, які стосуються таких питань

Процесуальні кодекси доповнені 

положеннями щодо особливостей 

розгляду справ в умовах 

запровадження карантинних заходів

03 квітня 2020, 10:51


















Вчора, 2 квітня 2020 року, набрав чинності Закон України «Про внесення
змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення
додаткових соціальних та економічних гарантій у зв’язку з поширенням
коронавірусної хвороби (COVID-19)» (№540-IX від 30 березня 2020 року).
Згідно з цим Законом, зокрема Кодекс адміністративного судочинства України,
Господарський, Кримінальний та Цивільний процесуальні кодекси України
були доповнені положеннями щодо особливостей розгляду справ в умовах
запровадження карантинних заходів, які стосуються таких питань.
Участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції
  • Під час дії карантину учасники справи можуть брати участь у судовому 
засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з
використанням власних технічних засобів (КАС, ГПК, ЦПК).
  • Підтвердження особи учасника справи здійснюється шляхом 
накладення електронного підпису.
  • Якщо особа не має такого підпису, то таке підтвердження здійснюється 
в порядку, визначеному Законом України «Про Єдиний державний демографічний 
реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують 
особу чи її спеціальний статус», або Державною судовою адміністрацією України 
(КАС, ГПК, ЦПК).

Процесуальні строки
  • Всі процесуальні строки продовжуються на час дії карантину (КАС, ГПК, ЦПК).
  • Строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим 
ніж строк карантину, пов′язаного із запобіганням поширенню COVID-19 (КАС, ГПК).
    Гласність судового процесу
    • Суд (або слідчий суддя) може прийняти рішення про обмеження доступу
     осіб, які не є учасниками судового процесу, в судове засідання під час карантину, 
    встановленого Кабінетом Міністрів України відповідно до Закону України «Про 
    захист населення від інфекційних хвороб», якщо участь в судовому засіданні 
    становитиме загрозу життю чи здоровʼю особи (ГПК, КПК, ЦПК).

    Тимчасові особливості судового контролю у кримінальних провадженнях 
    та розгляду окремих питань під час судового провадження (КПК)
    Перехідні положення КПК України доповнено пунктом 20-5, відповідно до якого
    тимчасово, на період карантину, встановлено такі особливості судового контролю
    за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальних провадженнях та
    розгляду окремих питань під час судового провадження:
    • розгляд питань, які віднесено до повноважень слідчого судді (крім розгляду 
    клопотань про надання дозволу на проведення негласних слідчих (розшукових) дій і 
    скарг на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора під час досудового 
    розслідування), та окремих питань під час судового провадження здійснюється з 
    урахуванням особливостей, визначених цим пунктом.
    • у разі неможливості визначити слідчого суддю у відповідному суді (крім Вищого 
    антикорупційного суду) місцевий суд вносить вмотивоване подання про передачу 
    клопотання, яке має розглядатися слідчим суддею, для розгляду до іншого суду 
    в межах юрисдикції одного суду апеляційної інстанції або до суду в межах юрисдикції 
    різних апеляційних судів).

    Пропонуємо ознайомитися з інфографікою, в якій проілюстровано основні зміни, 
    що стосуються гласності судового процесу, процесуальних строків та участі осіб 
    у судовому засіданні.
    Інформаційне джерело: https://supreme.court.gov.ua/supreme/pres-centr/news/920223/

    вівторок, 3 вересня 2019 р.

    Голова Ради юристів України Сергій Гитченко неодноразаво публічно заявляв про нагальну необхідність внесення змін до Конституції та процесуальних кодексів щодо скасування адвокатської монополії, тому для команди Ради юристів України є значним успіхом і перемогою внесений Президентом України Володимиром Зеленським і командою Президента В.Зеленського як невідкладний Проект Закону про внесення змін до Конституції України (щодо скасування адвокатської монополії) №1013 від 29.08.2019

       Голова Ради юристів України Сергій Гитченко неодноразаво публічно заявляв про нагальну необхідність внесення змін до Конституції та процесуальних кодексів щодо скасування адвокатської монополії, тому для команди Ради юристів України є значним успіхом і перемогою внесений Президентом України Володимиром Зеленським і командою Президента В.Зеленського як невідкладний Проект Закону про внесення змін до Конституції України (щодо скасування адвокатської монополії) №1013 від 29.08.2019.

       Голова Ради юристів України Сергій Гитченко виражає щиру вдячність Президенту України Володимиру Зеленському і команді Президента В.Зеленського за внесений як невідкладний Проект Закону про внесення змін до Конституції України (щодо скасування адвокатської монополії) №1013 від 29.08.2019 та підтриманий в першому читанні більшістю Народних депутатів України на сесії Верховної Ради України 03.09.2019 та направлений на висновок до Конституційного Суду.

       Сергій Гитченко неодноразово публічно критикував дії колишнього Президента Петра Порошенка і його команди щодо внесення ними змін до Конституції і процесуальних кодексів, якими введено виключне право адвокатів бути представниками в судах України, що призвело до з'явлення в Україні такого негативного явища як "адвокатська монополія", оскільки адвокатська монополія позбавила юристів-неадвокатів бути представниками в судах та суттєво обмежила  права громадян, які потребують захисту, на вільний вибір собі захисника юриста-не адвоката, що породило за собою з'явлення значної кількості негативних явищ в суспільстві, на різних рівнях.

       Господь да благословить Президента України Володимира Зеленського і команду Президента В.Зеленського в подальших діях направлених на цінування життя кожної людини в Україні і підвищення рівня життя кожної людини в Україні.
    03.09.2019
       
    З вдячністю і молитвами,

    Сергій Гитченко
    Голова Ради юристів України
       


    Знайомтесь нижче із законопроектом №1013 від 29.08.2019 та пов'язаними з ним документами:

    Дати та стан проходження:Опрацьовується в комітеті
    03.09.2019Направлено на висновок Конституційного Суду
    03.09.2019Включено до порядку денного
    03.09.2019Вручено подання Комітету про розгляд
    31.08.2019Надано для ознайомлення
    30.08.2019Направлено на розгляд Комітету
    30.08.2019Передано на розгляд керівництву
    29.08.2019Одержано Верховною Радою
    29.08.2019Визначено Президентом як невідкладний

    * - Неофіційний результат розгляду, що формується сиcтемою "Рада" зі слів головуючого на засіданні (можливі неточності)
    • НомерНазва законопроектуРезультат розгляду *Порядок деннийФактичний розгляд
    • 1013ППроект Закону про внесення змін до Конституції України (щодо скасування адвокатської монополії)Направлено до Конституційного Суду03.09.201912:27:28 -13:13:01


    ВЕРХОВНА РАДА УКРАЇНИ

     Відповідно до статті 93 Конституції України вношу на розгляд проект Закону України "Про внесення змін до Конституції України (щодо скасування адвокатської монополії)" і визначаю цей законопроект як невідкладний для позачергового розгляду Верховною Радою України.
    Доповідатиме законопроект під час його розгляду на пленарному засіданні Верховної Ради України Представник Президента України у Конституційному Суді України Ф.Веніславський.

                                                                      В.ЗЕЛЕНСЬКИЙ


    Проект
    Вноситься Президентом України
       
    З А К О Н   У К Р А Ї Н И

    Про внесення змін до Конституції України
    (щодо скасування адвокатської монополії)
    _______________________________________


    Верховна Рада України   п о с т а н о в л я є:

    І. Внести до Конституції України (Відомості Верховної Ради України, 1996 р., № 30, ст. 141) такі зміни:
    1. Статтю 131-2 викласти в такій редакції:
    "Стаття 131-2. Для надання професійної правничої допомоги в Україні діє адвокатура.
    Незалежність адвокатури гарантується.
    Засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні визначаються законом.
    Виключно адвокат здійснює захист особи від кримінального обвинувачення".

    2. Підпункт 11 пункту 16-1 Розділу ХV "Перехідні положення" вилучити.

    ІІ. Цей Закон набирає чинності з дня його опублікування.

     Голова Верховної Ради України



    ПОРІВНЯЛЬНА ТАБЛИЦЯ
    до проекту Закону України "Про внесення змін до Конституції України
    (щодо скасування адвокатської монополії)"

    Чинна редакція
    Пропонована редакція

    Стаття 131-2. Для надання професійної правничої допомоги в Україні діє адвокатура.
    Незалежність адвокатури гарантується.
    Засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні визначаються законом.
    Виключно адвокат здійснює представництво іншої особи в суді, а також захист від кримінального обвинувачення.
    Законом можуть бути визначені винятки щодо представництва в суді у трудових спорах, спорах щодо захисту соціальних прав, щодо виборів та референдумів, у малозначних спорах, а також стосовно представництва малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена.
    Стаття 131-2. Для надання професійної правничої допомоги в Україні діє адвокатура.
    Незалежність адвокатури гарантується.
    Засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні визначаються законом.
    Виключно адвокат здійснює захист особи від кримінального обвинувачення.

    Частина відсутня.
    16 1. З дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)":
    11) представництво відповідно до пункту 3 частини першої статті 131-1 та статті 131-2 цієї Конституції виключно прокурорами або адвокатами у Верховному Суді та судах касаційної інстанції здійснюється з 1 січня 2017 року; у судах апеляційної інстанції – з 1 січня 2018 року; у судах першої інстанції – з 1 січня 2019 року.
    Представництво органів державної влади та органів місцевого самоврядування в судах виключно прокурорами або адвокатами здійснюється з 1 січня    2020 року.
    Представництво в суді у провадженнях, розпочатих до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)", здійснюється за правилами, які діяли до набрання ним чинності, – до ухвалення у відповідних справах остаточних судових рішень, які не підлягають оскарженню.
    16 1. З дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)":
    Підпункт вилучається.

    Керівник Офісу Президента України                                                                                                     А.Богдан
    ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА
    до проекту Закону України
    "Про внесення змін до Конституції України
    (щодо скасування адвокатської монополії)"

    1. Обґрунтування необхідності прийняття законопроекту
    Законопроектом пропонується скасувати адвокатську монополію, а саме виключити положення частини четвертої статті 131-2 чинної Конституції України, згідно з якою виключно адвокат здійснює представництво іншої особи в суді.
     У зв'язку із цим пропонується вилучити:
    а) частину п'яту статті 131-2 Конституції України, за якою законом можуть бути визначені винятки щодо представництва в суді у трудових спорах, спорах щодо захисту соціальних прав, щодо виборів та референдумів, у малозначних спорах, а також стосовно представництва малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена;
    б) підпункт 11 пункту 16-1 Розділу ХV  "Перехідні положення", згідно з яким із дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)" представництво відповідно до пункту 3 частини першої статті 131-1 та статті 131-2 Конституції України виключно прокурорами або адвокатами у Верховному Суді та судах касаційної інстанції здійснюється з 1 січня 2017 року; у судах апеляційної інстанції – з 1 січня 2018 року; у судах першої інстанції – з 1 січня 2019 року.

    2. Мета і завдання законопроекту
    Метою запропонованих законопроектом змін є забезпечення права кожного на отримання професійної правничої допомоги через скасування адвокатської монополії на надання такої допомоги.

    3. Загальна характеристика та основні положення законопроекту
    Пропонована законодавча ініціатива має на меті внесення необхідних змін до Конституції України щодо скасування адвокатської монополії, а саме до статті 131-2, а також виключення підпункту 11 пункту 16-1 Розділу ХV  "Перехідні положення".

    4. Стан нормативно-правової бази у зазначеній сфері правового регулювання
    Національними нормативно-правовими актами, які регулюють правовідносини у цій сфері, є: Конституція України, Закон України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".
    Законопроект у пропонованій редакції раніше до Верховної Ради України не подавався.

    5.     Фінансово-економічне обґрунтування 
    Реалізація Закону, про проект якого йдеться, не потребуватиме додаткових видатків Державного бюджету України і місцевих бюджетів.
    Прийняття Закону не потребує проведення всеукраїнського референдуму та виділення коштів з Державного бюджету України для його проведення.

    6. Прогноз соціально-економічних, політичних, правових та інших наслідків прийняття Закону
    Прийняття Закону сприятиме оптимізації механізму отримання професійної правничої допомоги.

    7. Інші відомості, необхідні для розгляду законопроекту
    Прийняття законопроекту не потребує викликаного системною єдністю норм Конституції України одночасного внесення змін до розділів Конституції України, зазначених у статті 156 Основного Закону держави.
    Законопроект відповідає вимогам частини другої статті 156, вимогам статей 157 та 158 Конституції України.
    У законопроекті, зокрема, відсутні положення (або подібні до них), які в раніше наданих висновках та прийнятих рішеннях Конституційного Суду України визнавалися такими, що скасовують чи обмежують права та свободи людини і громадянина або спрямовані на ліквідацію незалежності чи на порушення територіальної цілісності України.
    Прийняття і затвердження законопроекту в поданій редакції забезпечать системність, повноту, чіткість і несуперечливість конституційного регулювання суспільних відносин.
    Положення законопроекту викладені повно, чітко, є несуперечливими та дадуть змогу системно регулювати відповідні суспільні відносини на конституційному рівні. Законопроект не потребуватиме прийняття до нього пропозицій і поправок, у тому числі редакційно-уточнювального характеру.
    Прийняття запропонованих у законопроекті змін до Конституції України не призведе до порушення міжнародних зобов'язань України.

    Керівник Офісу
    Президента України                                                                      А.БОГДАН

    інформаційне джерело: http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=66242