14.01.2021 року апеляційний суд задовольнив апеляційну скаргу, підготовлену Гитченком Сергієм Олексійовичем Головою Ради юристів України, директором ТОВ "Юридична компанія "Закон Слова", тел.+380935814217, zakonslova@ukr.net
Постановою від 14.01.2021 Восьмий Апеляційний Адміністративний Суд скасував ухвалу місцевого суду (якою неправомірно по Львівськи цікаво було повернено позов), та направив у Львівський окружний адміністративний суд для розгляду адміністративний позов, підготовлений директором ТОВ "Юридична компанія "Закон Слова" Гитченко С.О.
Господь да благословить
Суддів Восьмого Апеляційного Адміністративного Суду
головуючого суддю - Іщук Л. П., суддів – Обрізка І. М., Онишкевича Т. В.! Божого здоров'я Вам шановні!
Знайомтесь з текстом Постанови від 14.01.2021:
ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 січня 2021 року | Львів | Справа № 380/9037/20 пров. № А/857/14988/20 |
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді - Іщук Л. П.,
суддів – Обрізка І. М., Онишкевича Т. В.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Ременюка Миколи Володимировича на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 26 жовтня 2020 року про повернення позовної заяви, постановлену головуючим суддею Мричко Н. І. у м. Львові, у справі за адміністративним позовом Ременюка Миколи Володимировича до Стрийського міськрайонного відділу Державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) про скасування запису про обтяження,
В С Т А Н О В И В:
Ременюк М. В. звернувся в суд із адміністративним позовом до Стрийського міськрайонного відділу Державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів), в якому просить скасувати запис про обтяження 387513 (спеціальний розділ), внесений 19.03.2013 в Державному реєстрі речових прав та їх обтяжень на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 987403 від 19.03.2013, яким накладено заборону на все його нерухоме майно.
Ухвалою судді Львівського окружного адміністративного суду від 26.10.2020 позовну заяву повернуто позивачу у зв’язку з тим, що додана до апеляційної скарги копія довіреності не є документом, що посвідчує повноваження Гитченка С. О. на підписання апеляційної скарги, оскільки не засвідчена у визначеному законом порядку.
Не погодившись із ухвалою судді суду першої інстанції, Ременюк М. В. подав апеляційну скаргу, в якій, з покликанням на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просить ухвалу скасувати та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що суд першої інстанції, вирішуючи питання про відкриття провадження по справі, безпідставно не врахував, що до позовної заяви в підтвердження повноважень адвоката Гитченка С. О. на представництво інтересів позивача додано копію довіреності, яка засвідчена у встановленому порядку, та зазначено про наявність у нього оригіналу такого документа. Зазначає, що повернення позовної заяви у зв`язку з непідтвердженням повноважень представника, яким засвідчено копію довіреності, є проявом зайвого формалізму.
Оскільки апеляційну скаргу подано на ухвалу суду першої інстанції про повернення позовної заяви, апеляційний суд відповідно до вимог частини другої статті 312 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України) розглядає справу в порядку письмового провадження.
Заслухавши доповідь головуючого судді, проаналізувавши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, суд вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити з таких підстав.
Відповідно до частини першої статті 55 КАС України сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.
Згідно з частиною першою статті 57 КАС України представником у суді може бути адвокат або законний представник.
Частиною другою статті 59 КАС України передбачено, що повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені довіреністю фізичної або юридичної особи, зокрема, довіреність фізичної особи повинна бути посвідчена нотаріально або, у визначених законом випадках, іншою особою.
Частини п’ята і шоста статті 59 КАС України встановлюють:
- відповідність копії документа, що підтверджує повноваження представника, оригіналу може бути засвідчена підписом судді;
- оригінали документів, зазначених у цій статті, копії з них, засвідчені суддею, або копії з них, засвідчені у визначеному законом порядку, приєднуються до матеріалів справи.
У разі подання представником до суду заяви, скарги, клопотання він додає довіреність або інший документ, що посвідчує його повноваження, якщо в справі немає підтвердження такого повноваження на момент подання відповідної заяви, скарги, клопотання (частина восьма статті 59 КАС України).
Статтею 60 КАС України передбачено, що представник, який має повноваження на ведення справи в суді, здійснює від імені особи, яку він представляє, її процесуальні права та обов`язки. Обмеження повноважень представника на вчинення певної процесуальної дії мають бути застережені у виданій йому довіреності або ордері (частини перша, друга цієї статті).
Згідно з частиною третьою статті 244 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) довіреність - це письмовий документ, що видається довірителем представнику для засвідчення його повноважень перед третіми особами в процесі здійснення представництва.
Положення статті 238 ЦК України передбачають, що представник може бути уповноважений на вчинення лише тих правочинів, право на вчинення яких має особа, яку він представляє. Представник не може вчиняти правочин, який відповідно до його змісту може бути вчинений лише особисто тією особою, яку він представляє. Представник не може вчиняти правочин від імені особи, яку він представляє, у своїх інтересах або в інтересах іншої особи, представником якої він одночасно є, за винятком комерційного представництва, а також щодо інших осіб, встановлених законом.
Аналіз викладених правових норм дає підстави для висновку, що відповідність копії документа, що підтверджує повноваження представника, оригіналу може бути засвідчена підписом судді або у визначеному законом порядку.
Законодавством не встановлено жодних обмежень щодо зазначення у змісті довіреності посилання на уповноваження представника на засвідчення копій документів, у тому числі й довіреності, а також щодо подання таких копій до будь-якого підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, державних органів, суду.
У разі коли до адміністративного суду звертається представник фізичної особи, закон не встановлює обов`язок засвідчення копії довіреності на представництво нотаріусом або фізичною особою, що видала довіреність.
Така правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.12.2019 у справі №826/5500/18, в якій також зазначено, що трактування положень статті 59 КАС України у протилежному аспекті, є неправомірним обмеженням права на доступ до правосуддя. Наведене випливає і з практичної реалізації нотаріального посвідчення копій довіреності та (або) посвідчення копій довіреності особою, що її видала, пов`язаної із настанням збитків матеріального характеру, часовими затратами та ін. Таке неправомірне обмеження права на доступ до суду є надмірним формалізмом.
Також Велика Палата Верховного Суду наголосила на тому, що під час вирішення питання відповідності копії документа, що підтверджує повноваження представника, вимогам статті 59 КАС України, зокрема при визнанні копії довіреності такою, що є засвідченою у визначеному законом порядку, слід уникати зайвого формалізму, як-от констатація відсутності в матеріалах заяви (скарги) копії посадової інструкції особи, яка засвідчила копію відповідного документа, відсутність у довіреності вказівки на повноваження представника на засвідчення копії довіреності тощо.
Крім того, зазначила, що повернення заяв (скарг) за наявності процесуальної можливості пересвідчитись у наявності в особи повноважень на представництво під час розгляду справи (скарги) ставить під загрозу дотримання завдань адміністративного судочинства, закріплених у частині першій статті 2 КАС України, а також дотримання учасниками справи строків звернення до суду та оскарження судових рішень.
Як встановлено з матеріалів справи, позовна заява Ременюка М. В. була подана за підписом адвоката Гитченка С. О., на підтвердження повноважень якого додана копія нотаріально посвідченої довіреності, яку засвідчив адвокат Гитченко С. О., із зазначенням про наявність в нього оригіналу такої.
Так, повертаючи позовну заяву суд першої інстанції зазначив, що до позовної заяви додано копію довіреності не засвідченої нотаріально, а особисто Гитченком С. О.
Водночас, згідно з матеріалами справи, довіреність від 12.08.2020 НОІ 606188 посвідчена приватним нотаріусом Баглай Н. Б., зокрема, на представництво Гитченком С. О. інтересів Ременюка М. В. в будь-яких судах першої, апеляційної та касаційної інстанцій з усіма правами, які надані законодавством позивачу, відповідачу з правом підписання і подання заяв, клопотань, позовів
Додана до позовної заяви копія цієї довіреності засвідчена безпосередньо Гитченком С. О. із зазначенням слів "Згідно з оригіналом", особистого підпису, його ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії.
Таким чином, з огляду на наведений зміст довіреності, наявна в матеріалах справи її копія підтверджувала повноваження Гитченка С. О. як представника Ременюка М. В. на подання позовної заяви, а неприйняття її судом першої інстанції у зв`язку з ненаданням копії довіреності, засвідченої нотаріально, є безпідставним.
З огляду на викладене, суд першої інстанції не врахував вказані вище обставини і дійшов помилкового висновку про підписання позовної заяви особою, яка не має такого права, а відтак і про наявність підстав для повернення цієї заяви на підставі пункту 3 частини четвертої статті 169 КАС України, що призвело до постановлення незаконної ухвали, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.
За наведених обставин, апеляційний суд вважає, що судом першої інстанції порушено норми процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання щодо відкриття провадження у справі, і відповідно до повноважень суду апеляційної інстанції, наданих статтею 320 Кодексу адміністративного судочинства України, є підставою для скасування оскаржуваної ухвали та направлення справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Керуючись статтями 241, 243, 312, 320, 321, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України,
П О С Т А Н О В И В :
Апеляційну скаргу Ременюка Миколи Володимировича задовольнити.
Ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 26 жовтня 2020 року про повернення позовної заяви у справі № 380/9037/20 скасувати, справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя |
| Л. П. Іщук |
Повне судове рішення складено 14.01.2021
