Бордіян Олена Орестівна, Керівник Львівського обласного осередку Ради юристів України,заступник директора ЮК "Закон Слова", є автором статті "Гарантії матері за трудовим законодавством" в газеті "Юридична газета" від 18.03.2014р

Стаття газети «Юридична газета» від 18.03.2014р.

Гарантії матері за трудовим законодавством

Огляд основних положень

Олена Бордіян «Закон Слова, ЮФ» Заступник директора у західному регіоні

На сьогодні жінки нерідко чують від потенційного роботодавця одні й ті самі питання: «Чи є у Вас діти?», «Чи не плануєте вагітність?» Зрозуміло, що роботодавець, підшукуючи штатного працівника, покладає надії на ефективність і тривалість праці такої особи, але часто ці питання ведуть до дискримінації жінки. Для прикладу, у Львівській області з 60 тисяч безробітних майже 36 тисяч – жінки (59,4%). І це зовсім не означає, що немає робочих місць чи що жінки не хочуть працювати. Навпаки, сучасні українки прагнуть себе реалізувати у суспільстві. Однак ще до співбесіди з потенційним роботодавцем їхні моральні, етичні і, врешті, законні права порушуються.

Згідно зі статтею 184 Кодексу законів про працю України (далі – КЗпП України) забороняється відмовляти жінкам у прийнятті на роботу і знижувати їм заробітну плату з мотивів, пов’язаних з вагітністю або наявністю дітей віком до трьох років, а одиноким матерям – з дитиною віком до чотирнадцяти років або дитиною-інваліда. У випадку відмови у прийнятті на роботу зазначеним вище категоріям жінок, посадова особа зобов’язана у письмовій формі повідомити причини цієї відмови. Таку відмову може бути оскаржено у суді.

Більше того, законодавством України передбачено навіть кримінальну відповідальність для посадової особи за відмову в прийомі на роботу жінки з мотивів вагітності або матері, яка має дитину до трьох років, однаково як зниження зарплати або звільнення жінки з роботи з таких самих мотивів.

Отже, КЗпП України захищає права вагітної жінки та жінки, яка має дитину до трьох років, або одинокої мами, яка має дитину до чотирнадцяти років, або жінки, яка має дитину-інваліда.

Також законом передбачено обов’язкове працевлаштування цієї категорії жінок у випадку їх звільнення після закінчення строкового договору. На період працевлаштування за ними зберігається середня заробітна плата, але не більше ніж три місяці з дня закінчення строкового трудового договору.

Відповідно до статті 176 КЗпП України вагітних жінок і жінок, які мають на утриманні дітей віком до трьох років, заборонено залучати до нічних, надурочних робіт, робіт у вихідні дні й направлення їх у відрядження. Також відповідно до статті 177 КЗпП України обмежується залучення жінок, які мають дітей віком від трьох до чотирнадцяти років або дітей-інвалідів, до надурочних робіт і направлення їх у відрядження. Жінки, які мають дітей віком від трьох до чотирнадцяти років або дітей-інвалідів, не можна залучати до надурочних робіт або направляти у відрядження без їхньої згоди.

Крім того, законодавець передбачив право на декілька видів соціальних відпусток для молодих мам. 

1. Відпустка у зв’язку з вагітністю та пологами.

Надається на підставі медичного висновку (виданого у жіночій консультації), тривалість:

1) до пологів – 70 календарних днів;

2) після пологів – 56 календарних днів (70 календарних днів – у разі народження двох і більше дітей та у разі ускладнення пологів), починаючи з дня пологів. Вона надається повністю незалежно від кількості днів, фактично використаних до пологів;

2.Відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.

Після закінчення відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами за бажанням жінки їй надається відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку. Підприємство за рахунок власних коштів може надавати жінкам частково оплачувану відпустку та відпустку без збереження заробітної плати для догляду за дитиною більшої тривалості. Ця відпустка може бути використана повністю або частинами також батьком дитини, бабою, дідом чи іншими родичами, які фактично доглядають за дитиною, або особою, яка усиновила чи взяла під опіку дитину.

За бажанням жінки або осіб, зазначених вище, у період перебування їх у відпустці для догляду за дитиною вони можуть працювати на умовах неповного робочого часу або вдома. При цьому за ними зберігається право на одержання допомоги в період відпустки для догляду за дитиною. Ця відпустка зараховується до страхового стажу і не надається працівнику, якщо дитина перебуває на державному утриманні;

3.      Додаткова відпустка працівникам, які мають дітей.

Жінці, яка працює і має двох або більше дітей віком до 15 років, або дитину-інваліда, або яка усиновила дитину, одинокій матері, батьку, який виховує дитину без матері (зокрема у разі тривалого перебування матері в лікувальному закладі), а також особі, яка взяла дитину під опіку, надається щорічно додаткова оплачувана відпустка тривалістю 7 календарних днів без урахування святкових і неробочих днів.

Знаючи ці прості істини, кожна мама у нашій державі почуватиме себе захищеною, і це важливо, оскільки добробут країни в цілому залежить від добробуту кожної окремої сім’ї.

http://yur-gazeta.com/publications/practice/trudove-pravo/garantiyi-materi-za-trudovim-zakonodavstvom.html

03.06.2014р. Верховна Рада прийняла Закон, яким заборонено стягнення заставного житла за споживчими кредитами у іноземній валюті

ЗАКОН УКРАЇНИ

Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті

Верховна Рада України постановляє:

1. Протягом дії цього Закону:

1) не може бути примусово стягнуте (відчужене без згоди власника) нерухоме житлове майно, яке вважається предметом застави згідно із статтею 4 Закону України "Про заставу" та/або предметом іпотеки згідно із статтею 5 Закону України "Про іпотеку", якщо таке майно виступає як забезпечення зобов’язань громадянина України (позичальника або майнового поручителя) за споживчими кредитами, наданими йому кредитними установами - резидентами України в іноземній валюті, та за умови, що:

таке нерухоме житлове майно використовується як місце постійного проживання позичальника/майнового поручителя або є об’єктом незавершеного будівництва нерухомого житлового майна, яке перебуває в іпотеці, за умови, що у позичальника або майнового поручителя у власності не знаходиться інше нерухоме житлове майно;

загальна площа такого нерухомого житлового майна (об’єкта незавершеного будівництва нерухомого житлового майна) не перевищує 140 кв. метрів для квартири та 250 кв. метрів для житлового будинку;

2) не може бути примусово стягнуте (відчужене без згоди власника) інше майно (майнові права), яке відповідно до законодавства або кредитного договору підлягає стягненню з позичальника, зазначеного у підпункті 1 цього пункту, при недостатності коштів, одержаних стягувачем від реалізації (переоцінки) предмета застави (іпотеки);

3) кредитна установа не може уступити (продати, передати) заборгованість або борг, визначений у підпункті 1 цього пункту, на користь (у власність) іншої особи.

2. Протягом двох тижнів з дня набрання чинності цим Законом:

1) Кабінет Міністрів України за погодженням з Національним банком України подає на розгляд Верховної Ради України проект закону, який врегульовує питання, зазначені у пункті 3 цього Закону;

2) Національний банк України приводить свої нормативні акти у відповідність із нормами цього Закону та здійснює належні заходи як кредитор останньої інстанції для підтримки адекватного рівня платоспроможності банків, які підпадають під дію цього Закону як кредитори.

3. Цей Закон набирає чинності з дня його опублікування та втрачає чинність з дня набрання чинності законом, який врегульовує питання особливостей погашення основної суми заборгованості, вираженої в іноземній валюті, порядок погашення (урахування) курсової різниці, що виникає у бухгалтерському та/або податковому обліку кредиторів та позичальників, а також порядок списання пені та штрафів, які нараховуються (були нараховані) на таку основну суму заборгованості.

4. Протягом дії цього Закону інші закони України з питань майнового забезпечення кредитів діють з урахуванням його норм.

5. Цей Закон не поширюється на територію України, визнану тимчасово окупованою відповідно до Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України".

6. Дія цього Закону не поширюється на осіб, які є суб’єктами Закону України "Про засади запобігання і протидії корупції".

Виконуючий обов'язки Президента України, Голова Верховної Ради  України	О.ТУРЧИНОВ
м. Київ  3 червня 2014 року  № 1304-VII

Публікації документа

• Голос України від 07.06.2014 — № 109
• Урядовий кур'єр від 11.06.2014 — № 103

ВІДЕО. Гитченко Світлана Іванівна. Округ № 6. Кандидат у Депутати Київради

Гитченко Світлана Іванівна. Округ № 6. Кандидат у Депутати Київради, заступник директора Юридичної компанії "Закон Слова"

ВІДЕО

Прошу підтримати та ПОДІЛІТЬСЯ З ДРУЗЯМИ  в соцмережах

Дякую!

В округ № 6 входять вулиці: 
- Анни Ахматової (будинки 4, 6, 8, 14-Б, 16-Б, 16-В, 16-Г, 18)
- Анни Ахматової (будинки 3, 3-А, 5, 7/15)
- просп. Григоренка (будинки 1 - 9, 11-А, 13 - 13-Б, 15)
- Драгоманова (будинки 6-А - 6/1, 8 - 8-Б, 12, 12-А, 14 - 14-А)
- Драгоманова (будинки 1-А - 1-Б, 1-Г - 1-Л, 3 - 3-В, 5, 7, 7-А, 9, 11, 13/10)
- Олени Пчілки (будинки 2 - 2-Б, 4, 6)
- Олени Пчілки (будинки 3-А, 5)
- Ревуцького (будинки 4, 8, 10/2)
- Ревуцького (будинки 5 - 7-А, 9, 11-А - 13, 17 - 17-Б, 19/1)
- Тростянецька (будинки 3 - 5)

11.04.2014р. в першому засіданні ГР при Держспоживінспекції взяв участь Голова Ради юристів України Гитченко С.О.

     11.04.2014р. відбулось перше засідання Громадської Ради при Державній інспекції України з питань захисту прав споживачів в будівлі Держспоживінспекції за адресою: м.Київ, вул. Горького, 174 (поверх 11)

     В засіданні ГР при Держспоживінспекції взяв участь Голова Ради юристів України Гитченко С.О.

     На засіданні був обраний керівний склад Громадської Ради при Держспоживінспекції, де Головою обрано Цільвіка О.В., першим заступником - Шальман Т.М., заступником - Папушу І.І.

     З протоколом можна ознайомитись на сайті Держспоживінспекції сторінка http://www.dsiu.gov.ua/content/protokols-gromrady.html

28.03.2014р. член Ради юристів України Войтенко О.Ю. представляв інтереси Громадської ради при ДПтС України у засіданні Голів громадських рад при міністерствах, інших центральних органах виконавчої влади та при обласних державних адміністраціях

  28 березня 2014 року в приміщенні Національної академії наук України відбулося засідання Голів громадських рад при міністерствах, інших центральних органах виконавчої влади та при обласних державних адміністраціях.

    На цьому заході позицію громадської ради при ДПтС України представляв Олександр Войтенко, активний член громадської ради при ДПтС України, член Всеукраїнської громадської організації «Рада юристів України».

   Основною метою засідання було «познайомити», об’єднати представників інститутів громадянського суспільства для подальшого створення та розвитку дієвої громадськості в Україні.

    Під час проведення засідання у представників громадськості була можливість почути думки кожного з приводу:

- існуючих проблем взаємодії держави із інститутами громадянського суспільства та громадськістю та шляхів їх подолання;

- сучасної суспільно-політичної ситуації в Україні;

- створення механізмів координації дій консультативно-дорадчих органів між собою та з органами державної влади.

    Засідання Голів громадських рад – ефективна та своєчасна платформа для обміну думками та досвідом між активними представниками громадськості.

Інформаційне джерело офіційний сайт Державної пенітенціарної служби України: http://www.kvs.gov.ua/peniten/control/main/uk/publish/article/715380

Рада юристів України вітає зі святом 8 березня!

Дорогоцінні Жіночки! 

Чоловіча половина команди Рада юристів України вітає Вас зі святом 8 березня! Бажаємо Любові Батька Небесного, ніжності Святого Духа і бути улюбленими донечками Ісуса Христа! 

Цінуємо Вас!!! 

Дякуємо Богу за Вас!!!

26.02.2014р. представник Ради юристів України Мідник Т.А. ввійшла до складу Громадської ради при Нацдержслужбі України

26 лютого 2014 року у Нацдержслужбі України відбулися установчі збори з формування нового складу Громадської ради при Національному агентстві України з питань державної служби.

Представник Ради юристів України Мідник Тетяна Анатоліївна ввійшла у склад Громадської ради

та згідно Протоколу установчих зборів з формування складу Громадської ради при Нацдержслужбі України від 26 лютого 2014 року до її складу також увійшли представники 14 інститутів громадянського суспільства.

На засіданні 15 членів Громадської ради обрали Голову, Заступника Голови і Секретаря Громадської ради та обговорили ряд організаційних питань, зокрема щодо регламенту роботи Ради та форм комунікації між її членами і відповідальним працівником Нацдержслужби України за взаємодію з громадськістю.

Інформаційне джерело: 

http://nads.gov.ua/control/uk/publish/article?art_id=853367&cat_id=34595p://nads.gov.ua/control/uk/publish/article?art_id=853367&cat_id=34595